"ПАРАЗИТИЧНІ БЕЗХРЕБЕТНІ ТВАРИНИ" УРОК У 7 КЛАСІ

Біологія 7 клас       

Тема: Паразитичні безхребетні тварини

Мета : розширити знання учнів про паразитичні організми на прикладі безхребетних тварин; установити ознаки їх пристосування до паразитичного способу життя; розглянути основні шляхи попередження зараження паразитичними організмами; розвивати вміння робити висновки та узагальнення; продовжити формування вміння працювати з підручником; виховувати бережливе ставлення до власного здоров’я.

Обладнання: зошит, підручник, картки – завдання, комп’ютер

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І.    Організаційний момент

Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку. Створення робочого настрою.

ІІ.  Перевірка домашнього завдання

2.1.      Індивідуальна робота учнів за картками (роздавальний матеріал).

2.2.         Виконання тестових завдань.

Вибрати одну правильну відповідь.

1.     Жабурниця — це молюск:

А     черевоногий

Б     двостулковий

В     головоногий

2.     Виноградний слимак — це молюск:

А     черевоногий

Б     двостулковий

В     головоногий

3.     До черевоногих молюсків належать:

А     жабурниця, котушка, ставковик малий, перлівниця, виноградний слимак

Б     голий слимак, котушка, мідія, морський гребінець, ставковик великий, каракатиця, устриця, виноградний слимак

В     голий слимак, котушка, виноградний слимак, ставковик великий, ставковик вушкоподібний, ставковик малий

4.     До головоногих молюсків належать:

А     кальмар, восьминіг, каракатиця

Б     кальмар, устриця, каракатиця, перлівниця

В     восьминіг, жабурниця, перлівниця, кальмар

5.     До двостулкових молюсків належать:

А     жабурниця, мідія, устриця, перлівниця

Б     жабурниця, котушка, мідія, каракатиця

В     перлівниця, устриця, ставковик великий, каракатиця

6.     Стулки черепашки двостулкових молюсків закриваються за допомогою:

А     лігамента

Б     замикальних м’язів (переднього і заднього)

В     переднього замикального м’яза

7.     Тіло ставковика великого складається з:

А     голови, ноги

Б     ноги, тулуба

В     голови, ноги, тулуба

8.     Найвищий рівень організації характерний для молюсків:

А     черевоногих

Б     головоногих

В     двостулкових

9.     Лише залишки черепашки мають такі молюски:

А     ставковик великий, перлівниця, слимак, ставковик малий

Б     жабурниця, мідія, слимак, виноградний слимак

В     восьминіг, слимак, каракатиця, кальмар

10.   У морях живуть молюски:

А     каракатиця, мідія, устриця, восьминіг, кальмар

Б     жабурниця, ставковик великий, кальмар, мідія, виноградний слимак

В     слимак, перлівниця, устриця, ставковик малий, каракатиця

2.3.           «Шпаргалка з помилками» (творче домашнє завдання).

2.4.  Складання діаграми Вена.

У лівому колі учні записують ознаки, притаманні тільки черевоногим молюскам, у правому — головоногим, у верхньому — двостулковим. У середній частині, яка утворена перекриванням трьох кіл, учні записують спільні ознаки всіх трьох груп. У місцях перекривання сусідніх кіл учні записують спільні ознаки відповідних груп.

2.5.      «Мозковий штурм».

— Пригадайте, якого молюска описав Ж. Верн у романі «20 000 льє під водою». Пригадайте діаметр черепашки та масу цього молюска. До якої групи він належить?

— Чому головоногих молюсків називають «приматами» моря?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

«Усе живе на земній кулі потрапило в дуже чіпку гельмінтологічну павутину» (К. І. Скрябін).

Слово вчителя

Ще в давнину люди виявляли в організмах свійських тварин червів різних розмірів, помічали їх і в людини. У стародавньому єгипетському джерелі — папірусі Еберса — є перші відомості про хворобу, яка, як нині відомо, спричиняється паразитичними червами. Перші наукові описи деяких паразитичних червів (гострик, аскарида, ехінокок) надав Гіппократ, який ввів до медичного ужитку терміни «гельмінт» і «гельмінтоз».

Близько 250 видів гельмінтів паразитують в організмі людини, шкодять здоров’ю, можуть спричинити важку інвалідність і навіть стати причиною смерті. У нашій країні зареєстровано близько 100 видів таких червів. Але не тільки на гельмінтів можна натрапити в організмі тварин, рослин чи людини…

ІV. Актуалізація опорних знань учнів

Пригадайте:

— Що таке паразитизм? (Це форма міжвидових взаємовідносин двох організмів, при яких організм використовує інший організм або як середовище проживання, або як джерело їжі.)

— Чим є організм хазяїна для паразита? (Організм хазяїна для паразита є джерелом живлення, місцем проживання, захистом від ворогів.)

— Які організми, що ви їх вивчали в минулому році, належать до паразитичних? (Малярійний плазмодій, дизентерійна амеба, трипаносома, гриб-трутовик, ріжки, фітофтора, повитиця тощо.)

— Яка необхідність у вивченні паразитів? (Вивчення паразитів необхідне для попередження і лікування захворювань людини, тварин та рослин.)

Повідомлення теми уроку. Визначення разом з учнями мети і завдань уроку.

V. Засвоєння нового матеріалу

1.     Паразитичні безхребетні тварини: черви. Пристосування до паразитичного способу життя. Попередження зараження

Розповідь учителя

Гельмінтози — хвороби людини, тварин і рослин, що спричиняються паразитичними червами — гельмінтами (глистами). Гельмінти різних видів локалізуються в певних органах і тканинах. При паразитуванні червів у кишечнику спостерігаються запори або проноси, нудота, рідше — блювота; у печінці — жовтяниця, набряки; у легенях — кашель. Нерідко вони стають причиною зниження працездатності, а в дітей — порушення фізичного і психічного розвитку, затримки росту і статевого дозрівання, погіршення пам’яті і т. д.

Технологія «Мікрофон»

— Як гельмінти можуть потрапити до організму людини?

Очікувані відповіді учнів:

Зараження людини гельмінтами, залежно від їх виду, може відбуватися при вживанні в їжу погано провареного м’яса тварин, немитих овочів та фруктів, некип’яченої води тощо.

Пояснення учителя, складання опорного конспекту

Гельмінти передаються такими шляхами:

•      через травну систему (яйця гельмінтів або личинки потрапляють через заражену воду, харчові продукти тощо);

•      через шкіру (личинки паразита самостійно просвердлюють неушкоджену шкіру і проникають усередину організму);

•      через кров (личинки проникають у кровоплин у результаті укусу переносника).

Групи гельмінтів за місцем знаходження в організмі людини:

•      Кишкові (аскарида, гострик та ін.) — це найчастіша локалізація гельмінтів у людини.

•      Позакишкові (котячий сисун, печінковий сисун, ехінокок та ін.).

Проектування зображення на екран

Печінковий сисун	Гострик
Аскарида	Свинячий ціп’як

Робота в групах

Завдання для самостійного опрацювання

I група:

1.     Які особливості будови і спосіб життя характерні для аскариди у зв’язку із паразитизмом?

2.     Як запобігти зараженню аскаридами?

ІІ група:

1.     Які особливості будови і спосіб життя характерні для гостриків у зв’язку із паразитизмом?

2.     Як запобігти зараженню гостриками?

Обговорення питань та складання опорних конспектів:

Основні ознаки в будові та життєдіяльності сисунів (печінкового та котячого) пов’язані з паразитизмом

•      сисуни мають листкоподібне тіло без війок, із присосками для прикріплення до тіла хазяїна;

•      покрив має захисний шар — кутикулу;

•      аеробне дихання;

•      травна система розвинута в дорослих особин;

•      м’язова і нервова системи спрощені;

•      органи чуття відсутні;

•      добре розвинута статева система, гермафродити;

•      життєвий цикл складний, відбувається зі зміною хазяїна.

Засоби профілактики заражень сисунами:

1.        Щоб запобігти зараженню печінковим сисуном, людині слід споживати лише кип’ячену воду, оскільки висока температура вбиває інцистовані личинки.

2.        Для профілактики зараження свійських тварин періодично змінювати їх пасовища.

3.        Щоб запобігти зараженню котячим сисуном, людині слід споживати лише добре просмажену або проварену прісноводну рибу.

Основні ознаки в будові та життєдіяльності бичачого
та свинячого ціп’яків пов’язані з паразитизмом:

•      стьожкові черви мають тіло, що складається з голівки, на якій є органи прикріплення (гачки, присоски або присисні щілини), з непочленованої шийки та окремих члеників;

•      аеробне дихання;

•      нервова і м’язова системи розвинуті слабко;

•      травна система відсутня;

•      органи чуття відсутні;

•      добре розвинута статева система в кожному членику, гермафродити;

•      життєвий цикл складний, відбувається із зміною хазяїна.

Засоби профілактики заражень стьожковими червами:

1.     Щоб запобігти зараженню бичачим або свинячим ціп’яками, людині слід споживати лише просмажене чи проварене м’ясо, оскільки висока температура вбиває личинки.

2.     Для профілактики зараження широким стьожаком людині слід споживати лише добре просмажену або проварену прісноводну рибу.

3.     Після контакту із сирою рибою або м’ясом необхідно добре вимити руки.

4.     Щоб запобігти зараженню ехінококом, людині слід дотримуватися правил гігієни (мити руки) та обережно поводитись із тваринами.

5.     Домашніх тварин слід лікувати від паразитів.

6.     Щоб вчасно виявити, чи не відбулося зараження гельмінтами, необхідно двічі на рік робити аналізи та обстежуватися в лікаря.

Основні ознаки в будові та життєдіяльності гостриків та аскарид,
пов’язані з паразитизмом:

•      покрив має захисний шар — кутикулу;

•      аеробне дихання;

•      органи чуття розвинені слабо;

•      висока плодючість.

Засоби профілактики заражень аскаридою та гостриками:

1.     Уживати в їжу тільки миті овочі і фрукти.

2.     Використовувати кип’ячену воду.

3.     Дотримуватися правил особистої гігієни.

2.     Паразитичні безхребетні тварини: членистоногі. Пристосування до паразитичного способу життя

Розповідь учителя

Серед членистоногих також є паразитичні тварини. Це і ракоподібні (коропоїди), павукоподібні (кліщі), комахи (воші, блохи).

У світовій фауні кліщів налічується близько 50 тис. видів, з них в Україні трапляється 3 тис. Більшість із них — вільноживучі тварини, які населяють ґрунти, підстилку й інші органічні рештки, прісні й морські водойми. Серед кліщів багато паразитів грибів, рослин (галові кліщі), тварин (свербун-нашкірник, свербун-шкіроїд) і людини (коростяний свербун, іксодові кліщі). Паразитичні види кліщів живуть на пір’ї птахів, у покривах, дихальній, травній, статевій системах багатьох хребетних тварин, а також людини тощо. Кліщі — мікроскопічні організми (1–7 мм), різні за формою (овальні, яйцеподібні, трикутні) та забарвленням. Від інших павукоподібних вони відрізняються за такими ознаками: сегментація тіла не виражена (головогруди та черевце повністю злиті між собою); ротові органи відокремлені від тулуба у так звану несправжню голівку. У паразитичних видів ротові органи (гризучі, ріжучі, колючо-сисні) пристосовані до проколювання та смоктання. Кліщі, як і всі павукоподібні, мають 4 пари ходильних ніг. У багатьох паразитичних груп на ногах формуються численні пристосування для закріплення на пір’ях птахів, шерсті ссавців тощо. Найдрібніші кліщі дихають усією поверхнею тіла, більші — за допомогою трахей. Кровоносна система редукована. Кліщі — роздільностатеві; самці менші від самок.

Запитання до учнів:

— Якої шкоди завдає коростяний свербун?

Повідомлення учня

Коростяний свербун

Коростяний свербун спричиняє коросту в людини. Самки кліща мають довжину 0,2–0,5 мм, самці вдвічі менші. Кліщ проникає в шкіру людини, де утворює ходи. У кінці їх самки відкладають яйця, з яких вилуплюються личинки, виходять на поверхню шкіри, де дозрівають і де відбувається їхнє запліднення. Запліднені самки знову проникають у шкіру, утворюючи нові ходи. У хворих виникає сильний свербіж, особливо в нічний час. Джерелом зараження є хвора на коросту людина. Основний шлях поширення хвороби — сімейно-побутовий. Це може відбутися в разі безпосереднього контакту з хворою людиною або через речі, якими користувався хворий (постільна і натільна білизна, одяг, рушники, рукавички, іграшки, гроші тощо). Трапляються випадки зараження коростою в лазнях, душових, готелях, поїздах, на пляжах.

Розповідь учителя

Серед кліщів трапляються і паразити рослин. Це павутинні та галові кліщі.

Павутинні кліщі — небезпечні шкідники різноманітних культурних рослин. Своїми хеліцерами вони проколюють покриви листків і живляться соками рослин, обплутуючи листки павутиною. Іншими шкідниками сільськогосподарських культур є чотириногі, або галові, кліщі. Вони мають червоподібну форму і лише дві пари ніг. Паразитуючи у тканинах рослин, кліщі призводять до утворення пухлин (галів), що знижує врожаї.

Самостійна робота учнів з підручником

Запитання для опрацювання:

— Чому іксодові кліщі небезпечні для людини?

Очікувана відповідь учнів:

Іксодові кліщі, зокрема собачий, тайговий, бичачий, живляться кров’ю людини та тварин. У них на голівці є хоботок із гачечками. Хеліцерами кліщ розрізає шкіру. За допомогою гачків прикріплюється до неї й висмоктує значну кількість крові, унаслідок чого його розміри (особливо самок) збільшуються в кілька разів. Через певний час, насмоктавшись крові, кліщ відпадає від хазяїна. Іксодові кліщі є переносниками збудників таких небезпечних захворювань, як кліщовий енцефаліт, піроплазмози собак та великої рогатої худоби тощо

Запитання до учнів:

— Як уникнути укусу кліщів?

Очікувана відповідь учнів:

Штани доцільно заправляти в черевики або чоботи, сорочка має бути з довгими рукавами і коміром. Для лісових прогулянок найбільш придатним одягом є комбінезони. Рекомендується вдягатися у світлий, однотонний одяг, що щільно прилягає до тіла, щоб було легше помітити повзаючих кліщів. Голову слід покривати головним убором. Під час прогулянки необхідно через кожні 2 години проводити само- та взаємоогляди. Повторіть огляд удома. Особливо ретельно потрібно обстежувати ділянки тіла, покриті волоссям. Пам’ятайте, що кліщі присмоктуються не відразу! Перебуваючи в лісі, час від часу оглядайте відкриті ділянки тіла у себе та в друзів.

VІ.  Узагальнення і закріплення знань

6.1.          «Установи відповідність».

Установити відповідність між паразитичними червами та органами людини, у яких вони паразитують.

1 бичачий ціп’як 2 свинячий ціп’як 3 гострик 4 аскарида 5 котячий сисун

А кишечник Б печінка, жовчні протоки В нирки

Відповіді: 1 — А, 2 — А, 3 — А, 4 — А, 5 — Б.

6.2. «Мозковий штурм».

— Чому більшість гельмінтів паразитують у травній системі людини?

— Чому гельмінтам притаманна висока плодючість зі зміною хазяїв?

6.3.         «Поміркуйте».

— Інколи діти жують травинки, зірвані на пасовищі чи в лузі. Поясніть, чому цього не слід робити.

— Стьожкові черви, що паразитують у кишечнику хазяїна, втратили систему травлення і всмоктують глюкозу хазяїна. Кількість всмоктуваної глюкози залежить від виду червів і становить від 0,65 до 10 % маси їх тіла. Поміркуйте, який закон фізики вони використовують, щоб усмоктувати в своє тіло глюкозу.

— У XIX ст. дітям, які страждали на недокрів’я, лікарі рекомендували їсти сире м’ясо. Як ви вважаєте чи слід було це робити?

6.4.  «Творча лабораторія».

— Доведіть, що пристосування сисунів та стьожкових червів до паразитичного способу життя мають відносний характер. Обґрунтуйте негативну роль паразитичних червів у житті людини та встановіть ступінь винності паразита і людини.

VІІ.     Підбиття підсумків уроку

Технологія «Незакінчені речення»

Учні працюють з відкритими реченнями, наприклад:

— На сьогоднішньому уроці для мене найважливішим відкриттям було…

— Урок важливий, тому що…

— Мені сподобалося…

— Мені не сподобалося…

— Від наступного уроку я чекаю…

VІІІ.   Домашнє завдання

8.1.      Завдання для всього класу.

Опрацювати відповідний параграф підручника

8.2.      Індивідуальні та творчі завдання.

Підготувати цікаві факти про кісткових риб (особливості розмноження, поведінки тощо).

1 бичачий ціп’як 2 свинячий ціп’як 3 гострик 4 аскарида 5 котячий сисун

А кишечник Б печінка, жовчні протоки В нирки

1 бичачий ціп’як 2 свинячий ціп’як 3 гострик 4 аскарида 5 котячий сисун

А кишечник Б печінка, жовчні протоки В нирки

1 бичачий ціп’як 2 свинячий ціп’як 3 гострик 4 аскарида 5 котячий сисун

А кишечник Б печінка, жовчні протоки В нирки

1 бичачий ціп’як 2 свинячий ціп’як 3 гострик 4 аскарида 5 котячий сисун

А кишечник Б печінка, жовчні протоки В нирки

1 бичачий ціп’як 2 свинячий ціп’як 3 гострик 4 аскарида 5 котячий сисун

А кишечник Б печінка, жовчні протоки В нирки

1 бичачий ціп’як 2 свинячий ціп’як 3 гострик 4 аскарида 5 котячий сисун

А кишечник Б печінка, жовчні протоки В нирки

1 бичачий ціп’як 2 свинячий ціп’як 3 гострик 4 аскарида 5 котячий сисун

А кишечник Б печінка, жовчні протоки В нирки