З ДОСВІДУ РОБОТИ

 Інтерактивне навчання, суть якого - самостійне одержання знань учнями, стає все більш цікавим для учителя і учня. Саме цей вид процесу навчання може забезпечити найбільшу активізацію навчально-пізнавальної діяльності учнів, яку супроводжує один з постійних стимулів навчання задоволення від процесу роботи та результату. Сьогодення націлює школу на формування ініціативної і самостійної особистості, наділеною творчою уявою, мисленням. Справжній педагог сьогодні не стільки той, хто навчає, стільки той, хто відчуває, як дитина навчається.

              Але для того, що уникнути формалізму в активізації діяльності учнів я ретельно відбираю зміст матеріалу, який найбільш доцільно вивчати в процесі  навчання, розробляючи  відповідну систему завдань наростаючої складності з урахуванням реальних можливостей учнів класу.

             Дуже часто намагаюсь створити на уроці навчальні проблемні ситуації, за яких учні усвідомлюють свої труднощі та намагаються подолати їх, ставлять певну мету і знаходять раціональні шляхи для її досягнення можуть здійснити самоконтроль, тобто співвіднести одержаний результат з метою. Лише так учні відчувають себе співтворцями, а навчальний матеріал не залишає їх байдужими.

              Я намагаюсь дати учням міцні знання, спираючись на свій досвід, майстерність, стиль, творчість, використовуючи різні методи, форми навчання та виховання. Та при цьому враховую рівень зацікавленості учнів шкільною біологією  бо тільки через зацікавленість можна добитися глибоких знань, намагаюсь зрозуміти внутрішній світ дитини, поважати її переживання. Звертаюувагу на емоційну культуру, психологічну компетентність. Така праця дає позитивні результати.  

 В практиці роботи використовую уроки різних типів традиційного і нетрадиційного характеру: різні форми поєднання фронтальної, індивідуальної та групової роботи; оптимально обрані монологічні, діалогічні, евристичні, пошукові, дослідницькі та інші методи навчання; диференційовані підходи під час вивчення та систематизації нового матеріалу ,установка на свідоме сприйняття матеріалу через встановлення причинно-наслідкових зв’язків, порівняння, співставлення, групування.  Все спрямоване на те, щоб навчити дитину самореалізуватися, виховати самостійність спочатку у навчанні, а потім у роботі, при чому ще в школі навчитись формувати мету свого подальшого життя.

           З метою розвитку особистостi дитини я використовую на уроках iнтерактивнi методи. Так, в 8 класi, при вивченнi тем різних типів тварин або їх класів  з метою активiзацii  розумової  дiяльностi  та активностi всіх учнів класу,використовую пошук рішень шляхом вільного висловлювання думок всіх учнів пропоную гру «Пароль». Кожен учень називає слово, або словосполучення, яке пов’язане з темою. Учнi пропонують свої варiанти  відповідей. На етапі актуалізації опорних знань учнів доцільно використовувати різні дидактичні ігри. Цікавість школярів до цих ігор ґрунтується на прагненні проявити здогадку, кмітливість у розумовій діяльності. У них присутній елемент змагання (хто швидше, хто правильніше відповість, хто більше знає.) Учні навчаються швидко і логічно міркувати, закріплюють уміння застосовувати набуті знання, вміння користуватися довідкою, науково-популярною літературою, отримують знання, відчуваючи при цьому задоволення.

 Сюжетно-рольові ігри це самостійний метод активного навчання. Ігри  краще проводити в класах, де учні мають належні знання предмету. Це навчання взаємодії, взаємонавчання, де вчитель і учні  є рівноправними  суб’ єктами  пізнавальної діяльності,яке сприяє підвищенню рівня навчальних досягнень ,а головне, їх розвиває. Наприклад, використання  ігрової ситуації «Пінг-понг», яку я застосовою на етапі актуалізації опорних знань учнів. До дошки викликаються два учні. Вони по черзі ставлять один одному підготовленні вдома запитання з теми домашнього завдання. Клас оцінює якість запитань і відповідей. Враховується оригінальність, винахідливість, гумор, ґрунтовність відповідей. Ці завдання можна дещо змінити. При вивченні нового матеріалу я задаю учням таке завдання  читаючи текст параграфу скласти питання до даного тексту , а  потім учні пропонують свої питання один одному. Зрозуміло, що учні не одразу правильно формулюють свої питання , але з практикою вони починають ставити правильно сформульовані і коректні питання. Такі завдання розвивають навички роботи із текстом.

Для того щоб краще розуміти ефективність використаних на уроці методів  і їх доцільність використання я використовую метод «Незакінчене речення». Учні висловлюють свої думки роблячи таким чином висновок уроку.

·                   Мені запам’яталось на сьогоднішньому уроці…

·                   Мені важко зрозуміти…

·                   Хотілося б ще раз почути на наступних уроках…

          В 9класі при проведенні узагальнюючого уроку з  теми «Кров. Кровообіг» розбиваю учнів на групи за спеціальностями: "Кардіологи”, "Гематологи”, "Імунологи” . Клас ділиться на групи . Кожна група отримує завдання складання сенкану по схемі (терміни: серце – "кардіологи”; кров – "гематологи”; імунітет – "імунологи”).

Складання сенкану іде по схемі

1)    іменник (що?)

2)    2 прикметники (який? яка? яке?)

3)    3 дієслова (що робити?)

4)    речення з 4-5 слів

5)    слово-синонім

     Для того, щоб охопити весь необхідний навчальний матеріал і глибоко його вивчити,  планую  роботу  заздалегідь.  Учням  даю  випереджаючі  завдання з відповідних тем. На одне заняття підбираю одну або дві інтерактивні вправи.       Під час інтерактивної вправи даю учням час подумати над завданням, важливим є обговорення. Інтерактивна вправа визначає кінцевий результат.
     Однією з таких вправ є «Мозковий штурм». Це ефективний метод колективного обговорення, пошук рішень шляхом вільного висловлювання думок всіх учасників. Як свідчить практика, шляхом «мозкового штурму» всього за кілька хвилин можна визначити десятки ідей. На уроці називаю тему дискусії і запрошую учнів узяти участь у обговоренні шляхом «штурму», який організовую за такими етапами:
•    Усі учасники пропонують ідеї щодо розв'язання порушеної проблеми.
•  Ідеї записуються на дошці.
•     Якщо група вважає кількість поданих ідей достатньою, запис їх припиняється.
•     Після того як майже всі ідеї зібрані, вони групуються, аналізуються і відбираються.
•     Вибираються ті, що можуть допомогти розв'язати порушену проблему.        

 Наприклад, під час проведення циклу уроків у 9-му класі  з теми «Дихання» пропоную такі запитання: : 
1)Без їжі людина може прожити кілька тижнів, без води – кілька днів, але без повітря вона може витримати лише кілька хвилин. Чому?

2)Чому при штучному диханні людина, яка надає допомогу, видихає повітря із своїх легень, насичене вуглекислим газом, у легені постраждалого?
Серед відібраних ідей аналізуються ті, які найближчі до істини і формується спільна думка.

 На етапі закріплення вивченого матеріалу використовую кросворди та ігри: «Хто більше знає», «Поле чудес», вікторини «Так чи ні?» (додаток № 2)
        На інтерактивних уроках залучаю учнів до визначення мети уроку, тобто очікуваних результатів. Важливо, щоб учень не тільки знав,  розумів, чого він досяг , а  й  чого  він  хотів би  досягти  на наступному  уроці. На уроці після вивчення  нової  теми  пропоную учням скласти різноманітні завдання для іншої групи, а якщо трапляється так, що суперники не можуть відповісти  – відповідають самі. Пропоную учням завдання творчого характеру, наприклад скласти кросворд з теми.    На своїх уроках намагаюся стимулювати творчий пошук, використовую різні методи і форми роботи,  прищеплюю учням навички самостійної роботи з книгами; розвиваю навички роботи в групі, вміння слухати товаришів та висвітлювати свою думку; привчаю до дослідження, пошуку, спостережливості.

У своїй практиці використовую кілька традиційних форм контролю знань і умінь учнів :

- біологічний диктант

- тестове завдання

- коротка самостійна робота

- письмова перевірочна робота

- лабораторна робота

- усний залік по вивченій темі.

На своїх уроках я намагаюсь не просто дати учням суму знань з предмета, але й сформувати в них вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки з раніше вивченим матеріалом, аналізувати, систематизувати, узагальнювати, тобто розвивати логічне мислення. Багато основних методик щодо використання інтерактивності пов’язані сьогодні з традиційними методами навчання, а саме:

 Метод «Біологічні диктанти». Диктанти я проводжу з метою закріплення нових знань і навчання школярів грамотності в написанні біологічних термінів. У практиці проведення біологічних диктантів велике значення має навчальний диктант, що дозволяє виявити прогалини в знаннях, встановити їх причини і попередити їх появи в подальшому.

 Метод «Групова дискусія». Дискусія виникає, коли кожен учасник висловлює свою думку щодо тієї чи іншої теми на підставі своїх знань і досвіду. Важливо, що думки, висловлені в ході дискусії, не критикуються і не оцінюються.

 Метод «Вікторина». Може бути використаний практично на кожному уроці, як при повторенні матеріалу, так і при його закріпленні. Завдання можуть бути різноманітними. Наприклад, тема «М'язи людини», доповніть пропозиції: М'язи голови діляться - .... М'язи шиї виконують - ... Основні функції м'язів спини ...

 Метод «Евристична бесіда». Використовую при вивченні нового матеріалу, оскільки цей метод дозволяє пов'язувати знання учнів з попередніх тем уроків і спиратися на знання з життєвого досвіду.

Метод «Проб і помилок». Допомагає учням знайти правильну відповідь, коли вчитель направляє хід думки у вірному напрямку. Приймаються всі гіпотези, але відбираються тільки близькі до правильної версії, при цьому обговорення триває, поки учні не дадуть правильну відповідь.

 Метод «Експрес - тест». Тести - це зручний інструментарій для поурочного і тематичного контролю знань. Заощаджує час і дозволяє об'єктивно оцінити знання. Забезпечує учням необхідний рівень засвоєння основних біологічних понять, включених у мінімум біологічного освіти.

 Метод «Мікрофон». Цей метод використовується в кінці уроку при підведенні підсумків: «Знання, отримані сьогодні на уроці мені необхідні для ...» «Мені сьогодні на уроці найбільше сподобалося...» «Мені сьогодні на уроці не сподобалося ...»«Завдяки знанню основ біології (пройденої теми) я можу...»

На уроках біології я використовую групові форми роботи під час виконання лабораторних та практичних робіт (це дає можливість виконання цих робіт при недостатньому забезпеченні уроку необхідними інструментами та матеріалами). Групова форма роботи мною використовується при проведенні нетрадиційних уроків: урок-змагання, урок-гра тощо.

Найбільш поширені на уроках біології ігри: змагання (КВК, турнір знавців біології, біологічні вікторини ),

Намагаюсь застосовувати технології проектного навчання . Вона полягає в досягненні дидактичної мети через “детальну розробку навчальної проблеми, яка повинна завершитись реальним практичним результатом (проектом). Проектом може бути відеофільм, стінгазета, альбом, доповідь, комп’ютерна презентація тощо”.

Використання інтерактивних технологій — не самоціль. Це лише засіб для

досягнення такої атмосфери в класі, яка найкраще сприяє співробітництву,

порозумінню й доброзичливості, дає можливість дійсно реалізувати

особистісно-зорієнтоване навчання.